9 січня 1905 року цар відповів пострілами на звернення до нього по допомогу петербурзьких трудящих. Зві­стка про це обурила всю трудову Росію. На Гайсинському цукровому заводі поширювались листівки, в яких розповідалось про криваві події «кривавої неділі». Вони кликали до страйку під гаслами: «Геть самодер­жавство!», «Восьмигодинний робочий день — для всіх ро­бітників заводу!».

Навесні й влітку 1905 року відбулися перші міські робітничі маївки. Такого Гайсин ще не бачив. На вули­цях збирались натовпи революційно настроєних ро­бітників та селян, що прибували з навколишніх сіл.

Особливо рішучим і тривалим був страйк робітників Гайсинського цукрового заводу в грудні 1905 року. В ньому взяли участь всі робітники підприємства. Гайсинський повітовий справник повідомляв подільського губернатора «про небезпечний характер страйку робіт­ників цукрового, винокурного і пивоварного заводів наприкінці листопада та на початку грудня 1905 року». Під впливом робітників на боротьбу піднялись і се­ляни повіту. Навесні 1905 року розпочався масовий страйковий рух сільськогосподарських робітників в еко­номіях і фільварках. Селяни Гай син а, Мелешкова та Зятківець підпалили панські маєтки. Ось що писав із Гайсина місцевий поміщик граф Холоневський поділь­ському губернаторові:
«Коли я прибув на пожежу Мелешківського фільвар­ку, натовп селян з лопатами і дрючками почав кричати «бийте пана!», оточив мене, намагаючись звалити з ніг і вбити. Мені ледь пощастило втекти, натовп кидав ка­мінням, гнався за екіпажем. Життю моєму і майну за­грожує небезпека. Прошу командирувати військову охорону».
Повсюди навколо Гайсина виникали запеклі сутички селян з каральними загонами. А в селі Михайлівці, недалеко від Гайсина, селяни вирішили приєднатись до повсталих робітників і заявили у своєму «Приговорі», що вони готові зі зброєю в руках боротись разом з ро­бітниками проти царизму. Селяни палили та руйнували поміщицькі маєтки, вирубували ліс, заорювали дворян­ські землі, конфісковували і розподіляли між собою панське майно, чинили опір карателям.

27 травня 1905 року розпочався один з найбільш масових і організованих виступів на Гайсинщині — в се­лі Ометинці. В ньому взяли участь наймити, які працювали в поміщицькій економії, та селяни. 1 червня подільському губернато­рові надійшла телеграма з Гайсина, в якій повідомляло­ся, що «селяни Ометинців виставляють неможливі умо­ви, переконання не діють». До Ометинців було послано військову частину. І лише за допомогою зброї, через 10 днів після початку страйку, селян примусили вийта роботу.

Учасники телепроекту ”Битви екстрасенсів” дослідили старовинний двоповерховий будинок у райцентрі Гайсин по вул. Карла Маркса, 6 . У будівлі колись були катівні НКВС, а потім — фашистського гестапо. Нині будинок розділений на вісім квартир, у яких живуть люди.

м. Гайсин, дом графа Севастьянова

У підвалі досі збереглися камери. У дверях залишилися вічка, крізь які охоронці дивилися за в’язнями. На стінах можна розібрати вишкрябані написи: ”Прощайте друзья. Ухожу в Брацлав”, ”Назаренко А.И. осуж 25 лет и 5 лет поражения в правах”.
— Моя квартира прямо над камерою питок розташована, — розповідає мешканець двоповерхового будинку 69-річний Володимир Сенько. — То я спати там не міг. То на груди ніби щось сідало, то до рук серед ночі щось холодне ніби прикладали. А якось малого онука в тій кімнаті спати поклали, дитина всю ніч плакала, доки я не сообразив його в іншу кімнату перенести. Заснув онук спокійно! А я ту сторону кімнати шкафами заклав, щоб не так страшно було.

Будинок віддали під квартири в 1960-х. Вхід до підвалів знайшли мешканці. Він був закритий важкими металевими дверима. Нині в ”камерах” люди тримають закрутки й картоплю.
— Пробували, правда, стіни забілити, бо якісь вони поляпані були, — говорить Володимир Іванович. — Але як не білили, і плями, і написи проявляються.
Вісім екстрасенсів з України, Білорусі й Казахстану по черзі заходили до підвалу.

м. Гайсин, камера дома графа Севастьянова

— Екстрасенс Юрій Козлов із Сум усе допитувався, чи не було тут останнім часом жертв, — продовжує Володимир Іванович. — Казав, що це проклятий дом, і погана енергетика постоянно требує подпітки. Дом непридатний для життя А я думаю, чого моя жінка чотири роки назад померла. Мучилася, бідолашка. Спершу рак їй вирізали, тоді вона кип’ятком у ванні ошпарилася і після всього грибами отруїлася.
Мешканці стверджують, що в коридорі вони періодично чують крики та стогін.
Улітку в коридорі збираються мухи. Кажуть, їх так багато, що важко пройти. Місцеві припускають, що на території будинку людей могли і ховати. Наприклад, у замурованому приміщенні під сходами в підвал. Якось хлопці продовбали туди дірку, міліція як дізналася про це, приїхала й замурувала.

м. Гайсин, ковані цьвяхи камери в домі графа Севастьянова

— Жіночка-екстрасенс, Жанна Рамазанова з Казахстану, без свічки в підвал заходити не захтіла, — згадує Володимир Сенько. — Тільки зайшла, і плакати почала. Сказала, що матері легше про смерть дитяти сказати, ніж описати, що в цьому домі було. Після зйомок вона часа два зі свічкою по дому ходила, колдувала. Казала, що тут порядок треба навести. А Антоніну Ситнікову з Києва трусити почало, сльози градом котяться, руки трусяться, геть води не змогла випити. Каже, що побачила тільки крихітку, а так погано стало.
Будинок звели до революції як палац графа Севастьяна. Він мав танцювальну залу, бібліотеку, столову.
— Нещодавно за домом земля просіла, — розповідає мешканка будинку 48-річна Ганна Савченко. — Довго ту яму закидати не могли. Думаю, це підземний хід до старої церкви. Тут багато непонятного.
Ганні Савченко постійно здається, що в будинку за її спиною хтось стоїть і стежить.